Аліменти на утримання дружини
Марина та Сергій одружилися у жовтні 2020 року, коли жінка була на останніх місяцях вагітності. Вже у грудні у них народилася донька. І з цього часу їхня сім’я фактично перестала існувати.
Сергій пішов жити до своїх батьків, залишивши молоду жінку один на один з немовлям. А ще – з фінансовими проблемами. Марина намагалась домовитися з батьком їхньої дитини про матеріальну допомогу. Однак чоловік відмовився брати участь в житті своїх дочки та дружини. Тоді Марина звернулась до суду із заявою про стягнення аліментів на утримання дитини. Суд присудив Сергію щомісячно платити аліменти на доньку – 1/4 частини з усіх видів його заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Але молодій матері ще потрібні гроші щоб оплатити комунальні послуги, купити продукти, необхідні речі, ліки тощо. Аліментів на доньку від чоловіка та соціальної допомоги при народженні дитини не вистачає для більш-менш нормального життя. А працювати Марина поки що не може, адже доглядає за немовлям.
Тому вона хотіла отримати з чоловіка аліментів на її утримання до досягнення їхньою дитиною трьох років. З цим питанням Марина звернулася до Іваничівського бюро правової допомоги Володимир-Волинського місцевого центру з надання БВПД.
Проаналізувавши наявні документи, фахівці системи БПД встановили, що жінка має право на утримання від чоловіка, оскільки вона проживає з малолітньою дитиною і у зв’язку з вихованням дитини, веденням домашнього господарства, не має можливості працевлаштуватись та отримувати кошти на своє забезпечення. А батько дитини працездатний, має належний дохід у вигляді заробітної плати і, відповідно, у нього є можливість надавати допомогу дружині.
Зібравши відповідні документи, начальник Іваничівського бюро правової допомоги Надія Адамович подала позов до суду, спираючись на вимоги Сімейного Кодексу України:
Дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Один з подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом».
У судовому засіданні чоловік Марини позов не визнав. Він подав відзив, в якому зазначив, що не має фінансової можливості допомагати своїй дружині. Аргументи – має мінімальні доходи, сплачує аліменти на дитину, несе витрати на ремонт будинку, потребує додаткових витрат на своє лікування.
Суд, оцінивши подані докази та свідчення, присудив Марині аліменти на її утримання у зв`язку із доглядом за дитиною до досягнення нею трьох років у розмірі 800 грн щомісяця.
Подружжю також роз’яснили, що у разі виникнення заборгованості з виплати аліментів на утримання дружини, вона має право на стягнення пені у розмірі 1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, але не більше 100% заборгованості.
