Вшанували пам’ять загиблих воїнів
29 серпня біля приміщення школи в с. Новоігорівка жителі села зібралися задля гідного вшанування пам’яті військовослужбовців і учасників добровольчих формувань, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
Для відзначення Дня пам’яті та героїзму загиблих захисників було обрано саме цю дату, оскільки її приурочено воєнним подіям на сході України, коли під час Іловайської операції українська армія зазнала найбільших втрат.
Та знаємо, що Іловайський котел не єдиний шрам на тілі української нації. Історія циклічна, і боротьба з колоніальною державою вже тягнеться віками. Орша, Конотоп, Крути, Вапнярка, Гурби, Савур-Могила, Донецький аеропорт, Дебальцево – у цих та сотнях інших боїв українське вояцтво самовіддано, не шкодуючи себе та знищуючи ворогів, боронило Україну від одного і того ж агресора.
Лише однією криваваю сторінкою цієї споконвічної боротьби та незламності стали бої із російським агресором наприкінці літа 2014 року. Їх трагічним та героїчним символом, але водночас і прикладом нездоланності воїнського духу українців став Іловайськ, де українські воїни – військовослужбовці та добровольці – опинилися сам на сам із підступним та нещадним ворогом. Саме там, у полях соняхів, знову проявився генетичний код української нації – нації героїв. Під пекучим сонцем, з Україною в серці, згадавши звитягу пращурів, українці з гаслом «Свобода або смерть!» билися до останнього, гинули, але перемагали ворога своєю стійкістю і непохитністю, навіть коли потрапляли в полон.
Захід проведено саме біля меморіальної дошки загиблого учасника АТО Віталія Молозовенка, який народився 6 червня 1995 р. в с. Тирлова Балка та навчався у Димитровській школі.
Та 13 червня 2019 року війна обірвала життя Віталія.
Виконуючи бойове завдання в с. Піски під Донецьком, старший сержант, командир відділення 34-го окремого мотопіхотного батальйону (57-ї окремої мотопіхотної бригади) отримав мінно-вибухову травму, не сумісну з життям.
Залишилися мати, шестеро братів та сестер, дружина та син.
Похований Віталій Молозовенко в с. Тирлова Балка колишнього Устинівського району.
Серед учасників заходу була присутня мама Віталія - Світлана Володимирівна.
До меморіальної дошки покладено квіти в знак світлої пам’яті земляка.
На заході виступили староста Шапошніков О.В., заступник голови Устинівської селищної ради Сусідко Г.А., учасник АТО Іванов В.
Годину пам’яті підготувала та провела бібліотекар Постригань І.М.
Звучали віршовані рядки у виконанні Пітель Лізи та Шаповалової Валерії.
Художнє оформлення заходу підготували працівники Димитровського СБК
– пісня у виконанні Ільїної Л.П.
І буде мир, і буде спокій!
У кожнім домі і родині.
Лунатиме хвала у небеса високі:
Навіки мир і слава Україні!
Загибель або поранення українських військовослужбовців та добровольців викликають у нас біль і справедливу ненависть до окупанта. Але навіть в праведному гніві маємо єднатися в прагненні до перемоги над ворогом, протистоянні ворожій пропаганді.
