Прощання з Віталієм Мазуриком
Сьогодні, 20 лютого 2024 року, жителі Устинівської територіальної громади попрощалися з загиблим Героєм – Віталієм Васильовичем Мазуриком.
Траурний кортеж з тілом загиблого захисника жителі Устинівки зустріли «живим коридором», схиливши у пошані голови. Далі у супроводі роти охорони тіло військовослужбовця було доправлене у рідне село Криничне, де односельці, стоячи на колінах, з квітами зустріли його та провели до батьківського двору для прощання з рідними, побратимами, сусідами.
Народився Віталій Васильович 03 березня 1973 року в с. Криничне Устинівського району Кіровоградської області. У 1990 році закінчив Криничненську середню школу.
З 1991 по 1993 роки ніс строкову службу на Прибалтійському флоті. Після закінчення служби розпочав трудову діяльність в м. Іллінці Вінницької області. Любив життя, постійно піклувався про свою родину – дружину, дітей і маму Любов Іванівну. З шкільних років і до останніх днів писав вірші.
З 29 грудня 2022 року у зв’язку військовою агресією росії проти України був мобілізований до лав Збройних Сил України, спочатку пройшов навчання в м. Черкаси, а потім був переведений до 118 бригади молодшим сержантом, командиром відділення з позивним «Поет». Брав участь у захисті вітчизни проти агресора на Запорізькому напрямку. 10 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання, мужньо виконавши військовий обов’язок, Віталій Васильович загинув поблизу населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області.
У цей важкий час низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю воїна, який віддав своє життя за мирне небо над Україною. Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким загиблого, розділяємо їхній біль та смуток, підтримуємо у невимовному горі.
Вічна пам’ять загиблому Герою – Мазурику Віталію Васильовичу!
