Прощання з Андрієм Суходольським
Знову страшна звістка про загибель захисника зібрала устинівську громаду на центральній площі селища. Тяжкі та непоправні втрати молодих людей - патріотів, синів, чоловіків, батьків несе наша громада. Ворог всіляко намагається знищити цвіт нації, тих кому небайдужа доля України, тих, хто хоче бути вільним та незалежним.
Тіло загиблого захисника Андрія Миколайовича Суходольського устинівчани зустріли живим коридором та провели до центральної площі селища для проведення церемонії прощання. Після траурного мітингу тіло Героя в супроводі роти охорони було доставлене в рідне село Докучаєве, де його також місцеві жителі зустрічали живим коридором. Панахида за загиблим військовослужбовцем Андрієм Суходольським відбулася на місцевому цвинтарі.
Андрій Миколайович Суходольський народився 20 серпня 1990 року в с.Новохристофорівка Новобузького району Миколаївської області, там і минуло його дитинство. У віці 7 років разом з батьками переїхав в с. Докучаєве, де закінчив 11 класів Докучаєвської середньої школи. Після закінчення школи вступив до Новобузького педагогічного училища, яке закінчив з відзнакою та здобув освіту вчителя молодших класів. Згодом вступив до Миколаївського педагогічного інституту на факультет фізичного виховання. Після навчання розпочав свою трудову діяльність в с. Калинівка Снігурівського району Миколаївської області вчителем інформатики та трудового навчання, будував плани на майбутнє. Але все змінила війна…
Андрій став на захист України 15 травня 2023 року. 04 жовтня 2023 року, виконуючи бойове завдання щодо захисту незалежності України в районі міста Мар'їнка Покровського району Донецької області, захисник загинув.
Ціною свого життя він здійснив найбільший подвиг справжнього чоловіка - віддав своє життя за цілісність і незалежність України. На віки-вічні його ім'я буде вписане в історію нашої громади та України, як воїна – Героя.
У Андрія залишилися батько, діти та сестри. Устинівська селищна рада висловлює щирі співчуття і розділяє біль і смуток разом із родиною загиблого.
Ми гордимося нашими захисниками, молимося, щоб кожна мати воїна дочекалася сина до рідної домівки живим, щоб кожна дружина дочекалася свого чоловіка, щоб кожна дитина обіймала не сірий камінь на кладовищі, а батька, який повернувся живим і з Перемогою.
Вічна пам’ять нашим Героям і слава тим, хто сьогодні захищає нас і дає нам можливість мирно жити.
