Про забезпечення функціонування української мови як державної
Головне управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області повідомляє про повноваження Держпродспоживслужби при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) у сфері захисту прав споживачів в частині інформації про продукцію згідно із законодавством про мови.
Згідно з пунктом 1 Положення про Головне управління, затвердженого наказом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 24 лютого 2020 року №155, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань сприяє органам місцевого самоврядування у здійсненні ними повноважень щодо захисту прав споживачів.
Разом з тим органи місцевого самоврядування за статтею 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» в частині делегованих повноважень можуть здійснювати контроль за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів. Стаття 28 Закону України «Про захист прав споживачів» визначає повноваження органів місцевого самоврядування щодо захисту прав споживачів.
Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Статтею 15 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено право споживача на інформацію про продукцію.
Згідно з частиною другою статті 15 цього ж Закону інформація про продукцію доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування. Зазначена інформація споживачеві повинна надаватися згідно з законодавством про мову.
Звертаємо увагу, що відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (далі –Закон про мову) єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.
Закон про мови регулює функціонування і застосування української мови як державної у сферах суспільного життя, визначених цим Законом, на всій території України.
Згідно зі статтею 30 Закону про мову, яка набрала чинності 16.01.2021року, мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова. Підприємства, установи та організації всіх форм власності, фізичні особи-підприємці, інші суб’єкти господарювання, що обслуговують споживачів (крім випадків, встановлених частиною третьою цієї статті), здійснюють обслуговування та надають інформацію про товари (послуги), у тому числі через інтернет-магазини та інтернет-каталоги, державною мовою. Інформація державною мовою може дублюватися іншими мовами.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції та Законами України.
Статтею 26 Закону України «Про захист прав споживачів» визначені повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.
Продукція, яка підпадає під дію Технічних регламентів з питань державного ринкового нагляду, у яких містяться вимоги до виробників, уповноважених осіб та імпортерів, повинна супроводжуватися товарно-супровідною та технічною інформацією, складеною виключно державною мовою. Також вказані суб’єкти господарювання повинні зазначити своє найменування та юридичну поштову адресу державною мовою.
Розповсюджувачі нехарчової продукції зобов’язані перед наданням продукції на ринку перевіряти наявність знака відповідності Технічним регламентам, необхідних документів, інструкцій з експлуатації та інформацію щодо безпечності, які складені згідно з вимогами закону про порядок застосування мов, та виконання виробником, уповноваженою особою та імпортером вищезазначених вимог.
Невиконання вимог Закону про мову та Технічних регламентів з питань державного ринкового нагляду є порушенням, яке потребує виправлення. Якщо порушення не усуваються, то до суб’єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафів.
