САМОВІЛЬНЕ ЗАХОПЛЕННЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ
Якщо Ви зіштовхнулися із самовільним захопленням належної Вам на праві приватної власності земельної ділянки іншою особою, тоді Вам корисно буде ознайомитись з викладеною нижче інформацією.
Необхідні дії:
1. Звернутись із заявою про проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства до Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру із заявою про проведення перевірки за фактом самовільного зайняття земельної ділянки.
2. Звернення до правоохоронних органів із заявою про самовільне зайняття земельної ділянки
3. Звернення до суду з вимогою про звільнення самовільно занятої земельної ділянки та приведення її (ділянки) до стану, придатного для використання за цільовим призначенням.
Згідно ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до ст. 41 Конституції України право приватної власності є недоторканним і гарантується державою.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно з нормою ст. 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, здійснюючи щодо цього майна будь-які дії, які не повинні суперечити закону і не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства.
Відповідно до ЗУ «Про державний контроль з використанням та охороною земель», самовільне заняття земельної ділянки – це дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки.
Відповідно до п. б ч. 1 ст. 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.
Так, самовільне зайняття земельної ділянки є адміністративним правопорушенням, відповідальність за яке передбачена ст. 53-1 КУпАП. Його вчинення тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 до 850 гривень) і на посадових осіб – від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 340 до 1700 гривень).
Згідно з ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав (частина 3 цієї статті).
Статтею 212 ЗК України передбачено:
1. Самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.
2. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
3. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
