Про заборону спалювання сухої трави та рослинності
Щовесни в Україні загострюється проблема спалювання стерні, рослинних залишків, а подекуди і підпалу сухої трави. Окрім безпосередньої загрози людському здоров’ю, ці явища можуть призвести до того, що вогонь з полів та подвір’їв перекидається на лісосмуги, які з ними межують та на інші ділянки і можуть загрожувати масштабними пожежами.
Крім того, випалювання сухої рослинності та її залишків призводить до таких наслідків:
- забруднення атмосфери;
- знищення місць існування тварин, наприклад, гнізд птахів, та загибелі самих тварин, зокрема, комах;
- знищення насіння та пошкодження живих рослин або їх частин;
- знищення мікрофлори ґрунту, погіршення його структури;
- посилення процесів водної та вітрової ерозії земель, що призводить до деградації ґрунтів та інших негативних наслідків;
- за певних погодних умов, погіршується видимість на автошляхах, що спричиняє зростання аварійності.
Окрім того, під час воєнного стану спалювання сухої рослинності може прирівнюватись до диверсійної роботи. Такі дії спрямовані на обмеження огляду місцевості українськими військовими. Спалювання сухої трави зараз відволікає рятувальників та спричиняє значні витрати паливно-мастильних матеріалів для ліквідації таких пожеж. "Спалювання рослинності у воєнний час може бути сприйняте як подання світлових сигналів збройними силам ворога. З метою виявлення паліїв буде діяти оперативна група з-поміж військових, членів ДСНС та поліції. Попереджуємо про відповідальність за законами військового часу!".
