105 років з Дня народження нашого земляка Мазуренка Олексія Юхимовича - двічі Героя Радянського Союзу
Олексій Юхимович Мазуренко народився 20 (7) червня 1917 року в селі Степове Устинівського району у селянській сім’ї. Навчався в Устинівській школі. Із шкільних років працював, допомагав батькам, розносив пошту, в тому числі, і на місцевий аеродром. Тут і народилася мрія стати льотчиком.
Задля здійснення мрії юний Олексій їде до сестри у м. Шахти. Працюючи шахтарем, навчався в місцевому аероклубі.
З 1938 року перебував на службі у Військово-морському флоті. Закінчив Єйське військово-морське авіаційне училище, з грудня 1940 року — командир авіаланки.
З перших днів війни О.Ю. Мазуренко бере участь в бойових діях проти ворожих військ. З липня 1941 року на новому літаку ІЛ-2 здійснює бойові вильоти на підступах до м. Ленінграда. Тільки за три перших осінніх місяці 1941 року льотчик здійснив 45 бойових вильотів. Свою першу Зірку Героя наш земляк одержав у 25-річному віці за виявлені мужність, героїзм та відвагу.
Всього за час війни льотчик-ас здійснив більше 300 вильотів, в ході яких особисто потопив 8, в складі групи — 22 ворожі кораблі.
Його авіаційний полк потопив у Балтійському морі більш як 100 бойових кораблів і транспортних суден нацистських сил.
1944 року за бойові успіхи в Ризькій операції нагороджений орденом Червоного Прапора.
5 листопада 1944 року — двічі Герой Радянського Союзу з врученням медалі «Золота Зірка». Брав участь в Ленінградсько-Новгородській, Нарвській, Прибалтійській, Східно-Пруській, Східно-Померанській, Берлінській наступальних операціях. Перемогу 9 травня 1945 зустрів на острові Борнгольм.
1949 року закінчує Вищі офіцерські льотно-тактичні курси авіації Військово-морського флоту. 1952 року закінчив Військово-морську академію.
Командував авіаційним полком, по тому — дивізією.
Працював у центральному апараті Військово-морського флоту. З 1972 року — генерал-майор авіації О. Ю. Мазуренко у запасі.
Останній візит на малу батьківщину, теплий, насичений і плідний датований вереснем 2003 року. А вже 11 березня 2004 року Олексій Юхимович Мазуренко завершив свій земний шлях. Похований в м. Санкт – Петербурзі.
В Устинівці на честь видатного земляка 9 травня 1948 року встановлено погруддя, вилите у бронзі.
Постать Олексія Юхимовича Мазуренка у нашому сьогоднішньому житті є надзвичайно важливою. В часи, коли наша країна виборює своє право на існування, життя і подвиги нашого героїчного земляка мають стати прикладом мужності і самовідданості при захисті Вітчизни для прийдешніх поколінь.
Легендарна особистість і разом з тим проста і великої душі людина – таким пам’ятають його всі, хто хоч раз у житті зустрічався з Олексієм Юхимовичем.
Наш обов’язок берегти пам’ять про нашого видатного земляка, виховувати на його прикладі патріотів нашого краю і України.
Життєвий шлях Мазуренка Олексія Юхимовича підтверджує, що будь-які мрії збуваються, якщо вони поєднуються з відданістю обраній справі, з тяжкою працею і високим професіоналізмом.
Нехай цей приклад надихає кожного з нас на нові звершення.
