Відшкодування збитків чи компенсація за знищене майно, В чому різниця?
Внаслідок збройної агресії російської федерації значна кількість майна, включаючи об’єкти цивільної інфраструктури були пошкоджені або зруйновані. Після початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року, географія конфлікту розширилась, що спричинило зростання кількості постраждалих осіб та пошкоджених/знищених об’єктів. Постраждалі люди знаходяться у складних життєвих обставинах, позбавлені можливості нормального існування та відновлення свого способу життя. У такій ситуації, питання відшкодування завданих збитків та отримання компенсації за зруйноване/пошкоджене майно набуває особливої ваги.
22 травня вступив в дію Закон України “Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації”. Закон визначає перелік отримувачів компенсації за знищене та пошкоджене житло, її види, механізм оцінки та ухвалення рішення щодо її надання.
Варто розуміти чітку різницю між відшкодуванням збитків та компенсацією. Відшкодуванням є грошові кошти, які стягуються з винної сторони, яка заподіяла збитки, а отже – з країни-агресора. Натомість компенсацією вважається матеріальна підтримка, яка надається заявнику з державного (чи іншого, позаурядового) бюджету відповідно до сформованих бюджетних призначень.
Що належить до знищеного чи пошкодженого майна
Знищені об’єкти нерухомого майна– об’єкти нерухомого майна, які розташовані в Україні та стали непридатними для використання за цільовим призначенням внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, відновлення яких є неможливим шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції, реставрації чи економічно недоцільним.
Пошкоджені об’єкти нерухомого майна– об’єкти нерухомого майна, які розташовані в Україні та пошкоджені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та можуть бути відновлені шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції чи реставрації, відновлення яких є економічно доцільним.
До знищеного або пошкодженого нерухомого майна відносяться:
квартири, інші житлові приміщення в будівлі, будинки садибного типу, садові та дачні будинки;
об’єкти будівництва (будинки садибного типу, садові та дачні будинки), в яких на момент пошкодження зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;
складові частини об’єктів будівництва (квартири, інші житлові приміщення в будівлі), які після прийняття в експлуатацію є самостійними об’єктами нерухомого майна, за умови що на момент пошкодження в об’єкта будівництва зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо якого отримано право на виконання будівельних робіт;
спільне майно багатоквартирного будинку, відмінне від земельної ділянки
Нормативне врегулювання оцінки завданих збитків
Розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі
Визначення шкоди та збитків у грошовій формі здійснюється відповідно до методики, затвердженої наказом Мінекономіки за погодженням з Мінреінтеграції.
Відшкодування збитків
На практиці одним з основних механізмів відшкодування шкоди завжди були судові рішення. Проте, як бути, коли відповідачем по справі є інша держава?
Імунітет держави у широкому застосуванні – це принцип, згідно з яким до держави або її органів не може бути заявлений позов в іноземному суді без її згоди. Будь яка держава, як суверен, не може бути підпорядкована судовій юрисдикції іншого суверена (іншої держави) окрім випадків, коли держава з власної волі погодилась підпорядкувати себе юрисдикції іноземних судів.
Практика Верховного Суду стосовно судового імунітету РФ
Постанова КЦС ВС від 14 квітня 2022 року у справі № 308/9708/19:
«Суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено РФ, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі в результаті збройної агресії РФ, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни».
Постанова Великої Палати Верховного Суду 12 травня 2022 року у справі № 635/6172/17:
«Російська Федерація не має підстав посилатися на імунітет для уникнення відповідальності за заподіяні збитки майну позивача».
Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі – у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Головним джерелом відшкодування збитків, завданих рф є активи, які знаходяться на території України. Примусове вилучення активів рф регулюється Законом України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів».
При цьому право власності на вилучене майно переходить до Української держави, а не до фізичних осіб, і, відповідно, відшкодування відбуватиметься саме з цього майна. Зрозуміло, що сума цих активів не покриє і десятої частини всіх завданих збитків.
Компенсація за знищене або пошкоджене майно
Зараз найбільш дієвим алгоритмом компенсації за пошкоджене майно є механізм прописаний у Законі України “Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації”
В загальному цей алгоритм виглядає так:
Етап 1. Подання інформаційного повідомлення про пошкоджене майно через Дію
Етап 2. Відкриття «спеціального рахунку» в банках-партнерах
Етап 3. Додання заяви на компенсацію через Дію або ЦНАП
Етап 4. Допуск комісії місцевої ради до обстеження майна та надання їй підтверджуючих документів.
Етап 5. перерахування грошових коштів з спеціальним режимом використання
Або фінансування придбання об’єкта нерухомості з використанням житлового сертифіката.
Хто може отримати таку компенсацію?
Отримувачем компенсації є фізична особа – громадянин України, яка досягла 18-річного віку та подала засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) або в інший спосіб, передбачений цим Порядком, заяву та є власником (співвласником) пошкодженого об’єкта, право власності якого підтверджено.
Отримувачем компенсації не можуть бути:
особи, до яких застосовано санкції відповідно до Закону України “Про санкції”;
особи, які мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених розділом I “Злочини проти основ національної безпеки України” Особливої частини Кримінального кодексу України;
спадкоємці осіб, визначених абзацами другим та третім цього пункту, у разі, коли належний спадкодавцю об’єкт нерухомого майна був пошкоджений за життя такого спадкодавця.
Компенсація має цільове призначення та надається для придбання будівельної продукції з метою виконання поточного чи капітального ремонту самостійно отримувачем компенсації або шляхом замовлення виконання відповідних послуг та робіт за умови, що:
об’єкт нерухомого майна був пошкоджений після набрання чинності Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 “Про введення воєнного стану в Україні”
об’єкт нерухомого майна розташований на території, що не включена до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції (крім територій можливих бойових дій, територій активних бойових дій, на яких бойові дії завершені на дату подання заяви)
відомості про право власності на пошкоджений об’єкт внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно
компенсація повинна бути використана лише на ремонтні роботи, які не були проведені на дату складення чек-листа, крім випадків проведення протиаварійних робіт чи невідкладних консерваційних робіт
В якому випадку може бути відмовлено у наданні компенсації?
подання заяви про надання компенсації особою, яка не може бути отримувачем компенсації відповідно до цього Порядку або не має повноважень для подання заяви;
виявлення недостовірних даних, зазначених у заяві про надання компенсації за пошкоджений об’єкт.
За результатами розгляду заяви заявнику засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), надходить повідомлення про прийняте комісією рішення та розмір компенсації не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати внесення рішення в Реєстр знищеного та пошкодженого майна
У разі подання заяви в паперовій формі відповідно до пункту 13-1 цього Порядку відповідні повідомлення доводяться до відома отримувача компенсації у письмовій формі комісією/уповноваженим органом, що прийняв таке рішення, не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати прийняття відповідного рішення.
Оскарження рішень
У разі незгоди з даними акта комісійного обстеження та/або звіту з технічного обстеження заявник має право подати заперечення до комісії протягом п’яти робочих днів з дати проведення обстеження, якщо таке обстеження було проведено після подання заяви (якщо обстеження було проведено до дати подання заяви, – протягом п’яти робочих днів після подання заяви). Заперечення повинні бути в обов’язковому порядку розглянуті та враховані комісією під час складання чек-листа та прийняття рішення про надання/відмову у наданні компенсації, про що повинно бути зроблено примітку у такому рішенні;
У разі незгоди з рішенням комісії про надання/відмову у наданні компенсації, зокрема з розміром компенсації, заявник має право подати заперечення до уповноваженого органу протягом п’яти робочих днів з дати прийняття рішення комісією. Заперечення повинні бути в обов’язковому порядку розглянуті та враховані уповноваженим органом під час прийняття одного з рішень, передбачених пунктом 12 цього Порядку, про що повинно бути зроблено примітку у такому рішенні;
У разі незгоди з іншими рішеннями, діями або бездіяльністю комісії заявник має право подати відповідну скаргу до уповноваженого органу протягом п’яти робочих днів з дати вчинення таких дій або прийняття рішень/граничного строку, коли такі дії повинні бути вчинені або рішення прийняті. За результатами розгляду скарги уповноважений орган приймає рішення, яке є обов’язковим для виконання комісією.
