Пам’яті жертв Бабиного Яру
82 роки тому, 29–30 вересня 1941 року, на колишній київській околиці в Бабиному Яру гітлерівці розстріляли близько ста тисяч людей, переважна більшість з яких були євреями. Але й пізніше саме в Бабин Яр привозили на страту людей різних національностей, військових і цивільних. Загибель єврейського населення стала частиною загальної трагедії, що пережив увесь багатонаціональний народ України.
На території Устинівської громади (в яру між Устинівкою та Березуваткою) в часи Другої світової війни також відбувся масовий розстріл місцевих євреїв, жителів навколишніх сіл. За згадками колишніх мешканців на місці розстрілу ще декілька днів «ворушилася» земля, такою мученицькою смертю помирали закатовані.
Осмислюючи жахи Голокосту, інших численних злочинів тоталітарних режимів, вшановуючи пам'ять жертв, цивілізований світ проголосив гасло «ніколи знову».
Проте у ХХІ столітті геноцид знову прийшов на українську землю. Сьогодні рашисти, наслідуючи нацистів, заявляють про «розв’язання українського питання» подібно до гітлерівського «розв’язання єврейського питання».
Зупинити війну в Україні – життєво важливо і для самої України, і для Європи, і для усього світу. Ніякі загравання з ворогом та поступки щодо територіальних питань не повинні звучати ні з яких трибун. Натомість, тільки спільними зусиллями більшості демократичних країн потрібно підтримати Україну у нерівній боротьбі, здобути Перемогу та примусити ворога відповісти за всі злодіяння, щоб «ніколи знову» не повторився Бабин Яр.
