Туберкульоз - захворіти може кожен
Туберкульоз — це інфекційне захворювання, збудником якого є мікобактерія туберкульозу або паличка Коха (на честь науковця, що відкрив збудник у 1882 році).
Туберкульоз передається переважно повітряно-крапельним шляхом від хворої людини до здорової. У більшості випадків, захворювання уражає легені, але може ушкодити будь-який орган, наприклад: нирки, хребет, мозок, лімфатичні вузли, кишечник, шкірні покриви, статеві органи тощо.
Туберкульозом можна заразитися при вдиханні повітря, у якому є паличка Коха. Цей мікроорганізм не схожий на інші мікроби. Його унікальність, насамперед, полягає у тому, що він є стійким до умов навколишнього середовища.
Симптоми захворювання на туберкульоз
Туберкульоз тривалий час розвивається в організмі людини без будь-яких зовнішніх ознак. У цей період мікобактерія туберкульозу, яка потрапила у легені, починає розмножуватись у них або інших органах, а імунна система намагається зупинити, або сповільнити процес. Коли ступінь ураження органу набуває значних розмірів, людина починає відчувати нездужання, у неї спостерігаються:
- кашель, що триває понад 2-3 тижні;
- рясне потовиділення вночі;
- слабкість;
- безпричинна втрата ваги;
- підвищення температури тіла до 37 і більше градусів без видимої на те причини, що триває понад тиждень.
У деяких випадках може бути кровохаркання, біль у грудній клітині, задишка.
За наявності хоча б декількох з перерахованих вище симптомів, необхідно невідкладно звернутися до дільничного лікаря за місцем проживання для обстеження на туберкульоз.
Діагностика туберкульозу
Для діагностування туберкульозу проводять рентгенографію органів грудної клітини та аналіз харкотиння на наявність у ньому мікобактерій туберкульозу.
Форми туберкульозу
У 90 % людей туберкульоз уражає легені. Розрізняють заразну форму туберкульозу легень — «відкриту» і незаразну форму — «закриту». Заразна форма захворювання характеризується тим, що людина виділяє з харкотинням у навколишнє середовище мікобактерії туберкульозу. За «закритої» форми туберкульозу в харкотинні не виявляють мікобактерії туберкульозу і, зазвичай, такі пацієнти взагалі не кашляють.
«Закрита» форма туберкульозу – це, як правило, рання стадія захворювання, коли у легенях виявляють окремі невеликі ділянки запалення (1-2 см).
«Відкрита» форма — це пізніша стадія захворювання, коли у легенях визначають великі ділянки запалення із розпадом легеневої тканини (може бути ураженою вся легеня або навіть обидві легені). Туберкульозне запалення призводить до відмирання уражених ділянок легень. У цих ділянках виникає розпад легеневої тканини і вона виділяється через бронхи з харкотинням. У легенях утворюються порожнини розпаду, які називають «кавернами». Якщо туберкульоз виявляють у запущеній стадії, то таких каверн у легенях може бути багато. Це кавернозна складна форма захворювання, яка потребує тривалішого лікування, а іноді застосування допоміжних хірургічних втручань. При кавернозних формах туберкульозу у людини завжди є кашель із виділенням харкотиння. Однак, навіть при виявлені туберкульозу у запущеній стадії із наявністю каверн у легенях, при правильному лікуванні захворювання повністю виліковується, а каверни загоюються. При цьому, зазвичай, функція легень не втрачається.
Позалегеневий туберкульоз — це незаразна форма захворювання. У таких випадках туберкульоз загрожує тільки життю людини, що захворіла. Для цих форм туберкульозу також характерні загальні ознаки інфекційного захворювання — нездужання, підвищення температури тіла, втрата ваги, пітливість вночі, ознаки ураження конкретного органу — збільшення лімфатичних вузлів, головний біль, болі у хребті або суглобах, ураження шкіри тощо.
Профілактика
Після виявлення хвороби усі члени родини хворого повинні негайно пройти флюорографічне обстеження. У разі виявлення відкритої форми туберкульозу на період бактеріовиділення хворий має бути ізольований у стаціонар. У помешканні хворого з бактеріовиділенням працівники санітарно-епідеміологічної служби повинні провести дезінфекцію.
Проводиться специфічна профілактика за допомогою вакцини БЦЖ. Первинна вакцинація проводиться доношеним новонародженим дітям у пологовому будинку на 3-5 день життя. Ревакцинацію здійснюють здоровим дітям, які мають негативну реакцію Манту в 7 річному віці.
Хіміопрофілактику протитуберкульозними препаратами проводять здоровим людям, у яких підвищений ризик захворювання на туберкульоз.
Доведено, що неповноцінне та незбалансоване харчування підвищує ризик переходу від стадії інфікування туберкульозом до активного захворювання на туберкульоз, яке пов'язане із недостатнім, в першу чергу, білковим, харчуванням.
Норма споживання білка – 0,75-1 г на 1 кг маси тіла дорослої людини на добу. При цьому 55-60% добової потреби білка повинно забезпечуватися білками тваринного походження (молоко, молочні продукти, яйця, м'ясо, риба).
