Ще раз про сказ
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин сказ входить у п’ятірку найбільш небезпечних зооантропонозів. Епізоотична ситуація в Україні щодо сказу напружена, але контрольована. Головним у боротьбі з цією хворобою є проведення профілактичних заходів як з боку населення (вчасні щеплення домашнім улюбленцям, уникнення контактів з потенційно небезпечними тваринами – безпритульними, хворими), так із боку органів місцевого самоврядування та причетних служб, організацій (регуляція чисельності безпритульних тварин та популяції диких м’ясоїдних, надання послуг із вакцинації тварин, проведення роз’яснювальної роботи серед населення тощо).
У природі дикі м’ясоїдні тварини, особливо червоні лисиці, є основними розповсюджувачами збудника сказу. Тому, Держпродспоживслужбою в 2023 році організовано та проведено кампанію з пероральної імунізації. Робочі групи, до яких входили спеціалісти ветеринарної медицини, лісівники, мисливці та ін., шляхом наземного розподілу розповсюдили на території 19 областей понад 3 427 726 доз вакцини. В Кіровоградській області вдалося поширити майже 49 000 принад на загальній площі 1954 км2.
Слід зазначити, що востаннє кампанія з пероральної вакцинації відбувалась у 2021 році із залученням авіатранспорту. Її відновлення, хоча й за умови розкладання приманок вручну та охоплення меншої території, збільшує гарантії створення імунітету в диких м’ясоїдних тварин (формується на 21 день після споживання та триває мінімум 1 рік).
Довідково. Сказ – особливо небезпечне вірусне захворювання людей і тварин. Людина заражається через укус, подряпини чи ослинення хворою твариною. Потрапивши в організм, вірус сказу розповсюджується волокнами нервових клітин до головного і спинного мозку. В інфікованого розвивається судомний та галюцинаторний синдроми, параліч. Захворювання завершується летально. Тому, інфікована людина повинна звернутися до лікарні для вчасного введення антирабічної вакцини.
Сказ у собак. Хвора тварина стає пригніченою, лежить, у неї зникає апетит, до води байдужа – гідрофобії немає. Наприкінці другого дня виникає неспокій, собака намагається сховатися в куток (під ліжко, в будку), хапає ротом повітря, може розгризати свою загоєну рану, ковтає неїстівні предмети. Може тікати з дому на великі відстані – до
Сказ у котів має набагато гостріший перебіг. Перші ознаки: у тварини збільшується занепокоєння, з’являється хриплість голосу, погляд стає переляканим. У стані агресії вони нападають на господарів, інших людей. Під час нападу тварину важко відірвати від рани через спазм жувальних м’язів. Рани глибокі, їх краї злипаються і важко піддаються обробці. Це, до речі, характерне і для укусів лисиць. У худоби спостерігається рев, сильне слиновиділення, за паралітичної форми – тихий сказ. Вівці, кози, свині, коні хворіють на буйну форму сказу.
