Прощання з Олександром Сафронієм
26 грудня 2024 року, жителі Устинівської та Казанківської територіальних громад попрощалися з загиблим Героєм – Сафронієм Олександром Олександровичем.
Траурний кортеж з тілом загиблого захисника жителі Великоолександрівки Казанківської ТГ зустріли «живим коридором», схиливши у пошані голови. Далі у супроводі побратимів Національної гвардії України та роти охорони тіло військовослужбовця було доправлене у рідне село Великоолександрівка, де односельці, стоячи на колінах, з квітами зустріли його та провели до цвинтаря для прощання з рідними, побратимами, сусідами.
Народився Захисник 28 червня 2002 року в селі Великоолександрівка Казанківського району Миколаївської області. Після втрати батьків переїхав до села Докучаєве Устинівської громади, де і навчався в місцевій школі закінчивши 11 класів у 2019 році. Після закінчення школи вступив до Казанківського професійного ліцею, де здобув освіту механізатора.
З 2020 року приєднався до Збройних Сил України та після року служби у 2021 році підписав контракт з Національною гвардією України.
На жаль, війна забирає найкращих: гідних, справедливих, розумних, дотепних, розсудливих і надзвичайно сміливих. Саме таким запам’ятався Олександр.
14 грудня 2024 р. під час виконання бойових завдань, пов’язаних із захистом Батьківщини, поблизу населеного пункту Спірне Донецької області обірвалось його життя.
У Олександра залишилися сестра та тітка, яким ми висловлюємо найщиріші свої співчуття. Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини, та нехай добрий, світлий спомин про Воїна стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів, бойових побратимів, усіх, хто знав його і шанував. Сумуємо разом із Вами, низько схиляємо голови у скорботі. Нехай його душа знайде вічний спокій...
Герої не вмирають, вони залишаються у наших серцях! Вічна пам’ять Олександру і всім хто поклав життя за Україну. Не пробачимо.
