Прощання з Русланом Дячуком
Непоправне горе прийшло в нашу громаду. Жорстока війна забрала молоду людину, патріота і захисника – Дячука Руслана Денисовича. Герой загинув у бою, під час виконання обов’язку із захисту Батьківщини, віддавши життя за свою рідну країну, надихаючи своїм прикладом інших патріотів на боротьбу з російської агресією.
У родині Дячуків не тільки Руслан захищав Україну, його батько Денис Васильович та брат Роман, який зараз перебуває в полоні, теж пізнали справжню ціну свободи у боях з ворогом.
Руслан народився 14 лютого 1999 року в с. Інгульське в родині Дениса Васильовича та Інни Григорівни Дячуків і був найстаршим із чотирьох дітей.
Швидко пролетіли шкільні роки і безтурботне, радісне дитинство. Після закінчення дев’ятого класу Інгульської школи навчався у Бобринецькому аграрному коледжі за спеціальністю «Технік-землевпорядник». Закінчив навчання у 2018 році. А у 2019 пішов на строкову службу. Прослуживши 4 місяці, підписав контракт з бригадою Повітряних сил тактичної авіації. Широкомасштабна війна застала Руслана в Миколаєві.
За сумлінне виконання службових обов’язків та професійну майстерність, бездоганне виконання військового обов’язку, проявлені під час ведення бойових дій, Руслан був нагороджений грамотою командувача Повітряних Сил Збройних Сил України – Миколою Олещуком.
12 березня 2024 року переведений до 23 бригади 425 батальйону «Скала».
01 квітня 2024 року Руслан Дячук загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Костянтинівка Покровського району Донецької області.
В цю гірку мить щиро співчуваємо родині Героя та низько схиляємо голови у скорботі. Серце Руслана Дячука зупинила війна, життя обірвалося на полі бою, але спогади про нього житимуть завжди.
Нехай душа загиблого бійця знайде вічний спокій, а пам'ять про героїчного сина України Руслана Дячука вічно зберігатиметься у наших серцях.
