Прощання з Сергієм Стаховим
Сьогодні знову Устинівщина приспустила прапори в знак скорботи за загиблим жителем громади Сергієм Миколайовичем Стаховим, старшим солдатом Збройних Сил України.
Сумно від того, що в небеса відлітають найкращі, безстрашні, мужні наші Герої, що віддають свої життя за свободу рідної землі.
Бойовий шлях Сергія Стахова тривав понад десять років – десять років мужності, відваги, патріотизму, відданості народу України.
Народився Сергій Миколайович 17 липня 1985 року в Устинівці.
Після закінчення у 2002 році Устинівської загальноосвітньої школи І- ІІІ ступенів навчався в навчальному центрі операторів комп’ютерного набору.
У 2003 році був призваний на строкову службу до Збройних сил України. Після служби працював оператором комп’ютерного набору в Устинівській Центральній районній лікарні. У 2010 році закінчив Кіровоградський кібернетично-технічний коледж, отримав спеціальність бакалавра комп’ютерних наук, після навчання працював у відділі освіти на різних посадах.
У 2014 році, не вагаючись ні хвилини, Сергій приймає рішення стати на за захист Батьківщини добровольцем, при цьому зробив все можливе , щоб не хвилювати батьків, а вже у 2015 році підписує контракт та несе службу в Чорнобаївці Херсонської області. Згодом приймав участь у миротворчій місії в Конго. Після повернення ніс службу у м. Львові, потім у Кіровоградській області. З початком повномасштабного вторгнення продовжував захищати нашу державу.
Сергій Миколайович загинув 5 травня 2025 року в районі населеного пункту Дорожнє Покровського району Донецької області, до кінця гідно виконуючи свій обов’язок.
Нагороджений відзнакою Президента України «За участь в АТО на Сході України», Пам’ятним нагрудним знаком «Воїн-миротворець». Патріот, відданий військовій справі , мужньо виконавши військовий обов’язок в бою за Україну її свободу і незалежність, він став Героєм та назавжди залишиться в наших серцях. У Сергія залишилися батьки та рідні.
Устинівська громада завжди пам’ятатиме своїх захисників, які віддали життя за свободу і незалежність України. З глибокою шаною схиляємо голови у скорботі перед ними, низько вклоняємося родинам полеглих. Ми пам’ятаємо і шануємо тих, хто став на захист України, нехай їхній подвиг стане символом незламної віри в Україну.
